vmest.ru страница 1страница 2
скачать файл

Про затвердження Положення про дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру «Сокіл» («Джура») Українського козацтва

Наказ Міністерства освіти і науки України м.Київ 25 грудня 2003р. №855

На виконання Доручення Президента України від 10 жовтня 2000 року № 1-14/1263 про «Вжиття заходів щодо ширшого залучення козацьких товариств до військово-патріотичного виховання, організацї фізкультурно-спортивної, туристсько-краєзнавчої та культурно-просвітницької роботи серед школярів, посилення ролі Українського козацтва у підготовці молоді до військової Указу Президента України від 15 листопада 2001 року № 1092/2001 «Про Національну програму відродження та розвитку Українськ ого козацтва на 2002-2005 роки»; Указу Президента України від 25жовтня 2002 року № 948/2002 «Про концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді» та з метою активізації національно-духовного виховання молоді і підвищення рівня її готовності до захисту Батьківщини

НАКАЗУЮ:


  1. Затвердити Положення про дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру «Сокіл — Джура») (далі — гра «Джура») українського козацтва та запровадити її в навчальних закладах та закладах позашкільної роботи як форму національно-духовного і військово-патріотичного виховання, оборонно-масової та спортивно-оздоровчої роботи з учасниками гри в позаурочний час, що додається. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій:

  1. Активно залучати товариства Українського козацтва до військово-патріотичної, пошуково-краєзнавчої, спортивно-масової, оборонно-масової та культурно-просвітницької роботи серед школярів, до питань підготовки молоді як захисників Батьківщини.

  2. Фінали гри «Джура», відповідно до розділу XII Положення, проводити:

  • у навчальних закладах та закладах позашкільної роботи та і щорічно, починаючи з 2004 року;

  • районні — один раз на 3 роки, починаючи з 2004 року; обласні (крайові) — один раз на 3 роки, починаючи з 2005 року; всеукраїнські — один раз на 3 роки, починаючи з 2006 року.

2.3.Забезпечити проведення І, II і III етапів фіналу гри «Джура» на високому організаційному і професійному рівні. Щорічно до 15 листопада окремим пунктом інформації (п. 2 Наказу Міністерства освіти і науки України від 29.12.2001 р. №821) про ЇЙ реалізації Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002 - 2005 роки доповідати про проведення змагань в регіонах.

3.Департаментам загальної середньої та дошкільної освіти, професійно-технічної освіти, Комітету з фізичного виховання і спорту здійснювати організаційно-методичне забезпечення, контроль якості виховної роботи та допомогу керівникам закладів освіти з питань організації та проведення заходів дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри «Джура»Українського козацтва.

4. Встановити, що районні і обласні фінали гри «Джура» проводяться за рахунок коштів місцевих бюджетів, а всеукраїнські — за рахунок коштів місцевих і державного бюджетів.

5. Контроль за виконанням Наказу покласти на заступника міністра Огнев'юка В.О.

Міністр

В. Г. КРЕМЕНЬ



ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом Міністра освіти і науки України

від 25.12.03 №855

ПОЛОЖЕННЯ ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКОЇ ВІЙСЬКОВО-СПОРТИВНОЇ ПАТРІОТИЧНОЇ ГРИ «СОКІЛ» («ДЖУРА») УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

Укладено за досвідом роботи учительських колективів за­гальноосвітніх і спеціальних навчально-виховних закладів та працівників органів освіти Київської, Запорізької, Рівненської, Полтавської, Сумської, Кіровоградської областей, м. Києва та Українського дитячо-юнацького козацького товариства «Січ», а також за досвідом організації військово-патріотичного вихован­ня учнівської молоді засобами дитячо-юнацьких ігор «Зірниця» та «Орлятко».

ПЕРЕДМОВА

Українці.— єдина у світі козацька нація. Козацтво є дисциплі­нованою організацією українського народу, споконвічною фор­мою його самоорганізації і самозахисту в лихоліття на засадах стародавнього Звичаю — Волі як відкристалізованого етнічного розуму.

Після зруйнування Запорозької Січі в 1775 році, не дивлячись на тривалий процес розкозачення і денаціоналізації українців Московською імперією, живий ланцюг спадковості Українського козацтва ніколи не переривався: 1775-1828 рр. -- Задунайська Січ; 1783-1868 рр. — Українські козацькі війська і формування У складі імперського війська; 1783-1917 рр. — в Україні зберігався Козацький стан; 1904-1914 рр. січовий рух в Галичині. Створення Регіону українських січових стрільців; 1917-1922 рр, — бурхливий підйом відновлення козацтва, його боротьба за відновлення самостійної і соборної України; 1918-1933 рр. — існування в Україні Українського Вільного Козацтва, а до 1990 року — збереження духовності і традицій Українського козацтва у ментальності моралі національно-патріотичної верстви етнічних українців Батьківщині і в українській діаспорі.

Сучасне Українське козацтво відновилося в Україні в році і має своєю метою історичну місію — шляхом боротьби незалежність і соборність України, відновленням у етнічній пам'яті українців глибоких національно-патріотичних переконань, традицій і безмежної любові до своєї Батьківщини — в - втілити в життя українського народу і спонукати на вічність Українську Національну Ідею.

Виховувати в людині патріота своєї Батьківщини, любов до рідного краю, любов до своєї України варто починати з раннього дитинства.

Вільною «КОЗАЦЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ» називали іноземці нашу Батьківщину-неньку Україну, з глибокою повагою відзи­вались про її відчайдушних захисників — запорозьких козаків, Хто вони? Якими були, чим захоплювались, звідки черпали сиди для своєї нескореної вдачі? На ці й цілий ряд питань має від­повісти орієнтовна об'єднана програма для діяльності молодших школярів — козачат (дітей віком 6-10 років), школярів серед­нього віку — джур козацьких (вік 10-15 років) та старшокласни­ків — молодих козаків ( віком 15—18 років).

Запорозьке козацтво — гордість української нації і програмі має виховати в дітях саме цю гордість за своїх предків, синівську вірність, навчити їх бути сильними, дужими, готовими віддати своє життя, якщо вирішується доля рідної Вітчизни, як це робили славні козаки — запорожці.

У процесі тривалого історичного розвитку передовою силою і формою духовного об'єднання суспільства в Україні було козацтво. Епоха козацтва створила глибоку багатогранну духовність» що стала вершиною української національної культури.

У козацькі часи нашому народові були притаманними високий рівень шляхетності, моральності, духовності, доблесті і звитяги, знання і бездоганне дотримання національних традицій і звичаїв. У козацькій державі не було такого ганебного явища, як бездомні діти. Дітьми опікувалося все суспільство. Ці якості по** рібні українському народові і сьогодні — в період відновлення своєї державності і особливо завтра, в процесі розбудови і зміцнення могутності нашої Батьківщини, в процесі практичних дій щодо відновлення і збагачення СЛАВИ УКРАЇНИ.

Отже, сьогодні в школярів необхідно виховувати глибокі почуття патріотизму та національної гідності, якостей захисника Батьківщини, високий рівень загальної культури та народних (народної астрономії, медицини, агрономії, метеорології) 31і1— народної естетики, моралі, мистецтв.

Виконанню цих завдань і повинне сприяти Положення про дитячо-юнацьку, військово-спортивну патріотичну гру «ДЖУРА»,яка за напрямками, формою і змістом розрахована на шкільну молодь, а також на допризовну і призовну молодь за місцем проживання за умов умілого, грамотного, ініціативного і активного керівництва дорослих козаків - патріотів, старших товаришів, зокрема педагогів-організаторів дитячих колективів, вчителів історії, української мови та літератури, професійних військових, вчителів фізичної культури та тренерів спорту, керівників вокальних та танцювальних; колективів, які забезпечать пози­тивний результат заходів навчально-виховного процесу.

Пропозиції Положення щодо напрямків і змісту виховання молоді реалізуються шляхом організації цілеспрямованого сис­темного напрямку в навчально-виховному процесі в учнівських класах, в загонах, гуртках, секціях та ланках за інтересами, в процесі військово-спортивної патріотичної козацької гри «ДЖУ­РА» в позаурочний час в навчальних та позашкільних закладах освіти, за місцем проживання, під час табірного збору допризов­ної та призовної молоді.

Відповідна діяльність має охопити майже всі сфери учнівсь­кого життя, при цьому треба зважити на ту особливість, що козаками на СІЧІ були лише чоловіки, отже, для дівчаток від­повідного віку, там, де програмні питання за змістом не можуть бути однаковими, варто паралельно створити свій гурт, де було б передбачено підготовку їх до майбутнього подружнього життя. Жінка в минулому — вірна супутниця козака, вона — берегиня свого роду, отчого дому, але при цьому в кожну важку годину й жінка - воїн, яка може відстояти свою землю від ворога, тобто за­ступити свого чоловіка-козака, якщо це необхідно. Жінка-мати виховувала у своїх дітей ( і в першу чергу у хлопців) мужність, сміливість, твердість і рішучість, інші вольові, необхідні захис­нику Батьківщини риси козацького характеру.

Всі ці концептуальні і програмні питання виховання молоді відображені в Положенні, яке має два розділи: перший — напрямки і зміст національно-духовного і військово-патріотичного виховання і другий — організація і зміст військово-спортивної, Патріотичної гри «ДЖУРА».

За змістом Положення потребує від керівного складу гри певних духовних і фізичних зусиль щодо організації цікавої і ефек->ї гри, але це не повинно бути стримуючим фактором в навчально-виховному процесі. Сьогодні щось із-за своєї складне не буде повністю виконано, не буде досягнуто... Нічого... завтра, з часом поставлена мета буде досягнута.

Дорогу долає той, хто йде. «Щоб дійти до мети, треба перш за все йти».

Наша Мета — шляхом свідомого опанування геройським лицарським, гуманним і демократичним славного минулого наших предків — Українського козацтва, його традицій, культури, науки, військового мистецтва та господарювання — ДУХОВНО І МОРАЛЬНО ПІДНЯТИСЯ ДО РІВНЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ І ЗАБЕЗПЕЧИТИ її ЖИТТЄДАЙНІСТЬ НА ВІЧНІСТЬ.


ПЕРШИЙ РОЗДІЛ

Напрямки та зміст національно-духовного та військово-пат­ріотичного виховання в процесі гри «ДЖУРА» Українського козацтва.

Програма для всіх учасників гри.
І. «МІЙ РІДНИЙ КРАЙ». Вивчення історії рідного краю.

Знайомство з рідним селом, містом, екскурсії по селу, містом, де мешкаєш, вивчення історії виникнення села, міста, його перших років існування; пошукова робота шляхом зустрічей з людьми похилого віку своєї місцевості, їхні розповіді про минуле місцевості, де ти живеш: по можливості — збирання старовині/них речей побуту, вишивок, костюмів різних регіонів України і писанок тощо.

Вивчення історії району, області, знайомство з найяскравішими сторінками їхнього розвитку, звернути особливу увагу на висвітлення так званих «білих плям історії»« (доля України в складі Московської імперії, боротьба за національну незалежність українців у XVII ст., колективізація, голодомори, фізичний і духовний терори Московської імперії проти українського народу, участь земляків у Другій світовій війні, національно - визвольні змагання в післявоєнний період).

Видатні земляки рідного краю (політичні та військові діячі, письменники, інженери, педагоги, підприємці та інші), їх місце та роль у розвитку рідного краю, всієї України, внесок у світову г науку, культуру, мистецтво, економіку.

Матеріали історії рідного краю, Батьківщини розміщуються в шкільному музеї « КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ ».
II. «ГЕЙ ВИ, ХЛОПЦІ, СЛАВНІ ЗАПОРОЖЦІ». Вивчення історії Запорозького козацтва.

Вивчення історії, місць розташування запорозьких Січей, побуту козаків. Добре вивчити, зрозуміти і усвідомити саме поняття «КОЗАК» та чітко засвоїти його морально-психологічну суть. Зрозуміти роль та значення козацького побратимства. Знайомство і вивчення кодексів лицарської звитяги та лицарської честі. Ознайомлення з першоджерелами і вивчення історичної літератури про запорозьких козаків; про їхні визвольні походи та пе­реможні битви за незалежність України і волю Українського на­роду, про гетьманів України і їхню роль в обороні незалежності і державотворенні України; збирання прислів'їв та приказок про козаків; зустрічі з старожилами району, що пам'ятають народні думи, звичаї, прикмети, пов'язані з життям козацтва, збирання старовинних легенд своєї місцевості. Вивчення історії місцевих товариств (осередків) Українського козацтва.


III. Духовні цінності запорозьких козаків.

Піднесення на належно високий рівень культу Батька і Ма­тері, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу. Слід наголосити, що в Ук­раїні діти завжди зверталися до батьків тільки на ВИ.

Шляхом бесіди, зустрічей з батьками виховувати у дітей по­няття, що Батько — захисник сім'ї, роду, творець історії, де­ржавності. Використовуючи козацький фольклор, де батько для дитини — високий і незаперечний взірець стійкості, мужності і відваги, виховувати в дітей на конкретних прикладах поняття рівноправності в сім'ї чоловіка і жінки, прищеплювати любов і повагу до матері, як берегині роду свого. Обов'язково вивчити свій родовід, чим уславлений рід, його таланти, звичаї. Можли­ве проведення родинних свят : «З бабусиної скрині», «Роде наш красний» та ін. Значення християнської віри для козаків. Бог оберігає незалежну Україну, надає їй духовних сил у боротьбі з ворогами. Ознайомити дітей з найпоширенішими молитвами Козаків. Покрова Пресвятої Богородиці — найвизначніше свято запорозьких козаків. 14 жовтня — День Українського козацтва. Розвивати духовність на основі національних свят і участі в дітей — козачат, джур козацьких і молодих козаків.
IV. «КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ»

Відродження військово-спортивного мистецтва Українського козацтва.

У процесі бесід, розповідей, екскурсій до музеїв та походів виховувати в дітей кращі риси козаків: вірність і відданість аж до саможертовності Вітчизні, Матері, Народу; незламної нехтування небезпекою; відстоювання своєї волі, свободи народу.

На основі конкретних прикладів з життя козаків спонукати дітей до прагнення розвивати в собі богатирську силу і дух, міцний фізичний гарт. Проводити загартовування організму (загартовувати організм): плавання (і під водою з очеретиною), Омивання холодною водою, влітку спання просто неба; вивчену народної медицини та можливість застосовування її на практиці (лікування народними методами кашлю, нежиті, кровотеч, не­глибоких ран, укусів змій тощо).

Вивчення і практичне відновлення народних ігор та забав, до мірялися силою, опанування мистецтвом. верхової їзди та єдиноборств. «Гопак» як один із найпоширеніших національних видів єдиноборства, покликаний піднести бойовитість духу, віру в свої сили, порив до життя, зокрема, прийоми «повзунці», «голубці», «тинки», «пістоль», «розніжка», «шулик», і забезпечити фізич­ний розвиток і загартування тіла.

Знайомство і вивчення основних форм боротьби козаків «гой­даю» (розвідники пластуни), «спас» (оборонний характер), нав­кулачки, на ременях, на палицях. Проведення в ігровій формі ранків «Котилася торба», де знайомити учнів з найкращими на­родними іграми. Організовувати і регулярно проводити огляди якості військово-спортивного вишколу козаків в осередках, на першість населених пунктів, районів тощо.


V. «КОЗАЦЬКИМИ СТЕЖКАМИ». Туристична краєзнавча робота.

Вивчення природи рідного краю. Проведення піших, кінних та! на технічних засобах походів по навколишній місцевості з метою ознайомлення з цікавими, пов'язаними з історією запорізької (Українського) козацтва, місцями. Готувати себе переборювати труднощі, оволодівати туристичною майстерністю. Проводити походи по місцях, пов'язаних з козацькою славою свого району, області, України. Складати щоденники, вести нотатки, можливі літописи на основі зустрічей з цікавими людьми. Провести походи в природу: «До козацького кулешу», де бажані козацькі забави, змагання з традиційних видів фізичної культури, а також пісні, танці, козацьке вогнище.

Відновлювати традиційно український напрямок господарювання і фізичного самовдосконалення — конярство і кінний спорт, верхова їзда у далекому минулому започаткована нашими предками. Відновлювати і розвивати кінні туристичні маршруті в кожному регіоні України.
VI. Від козацьких забав до олімпійських вершин.

Постійно і цілеспрямовано працювати над вдосконаленням його фізичного розвитку, обов'язково бути членом двох секцій , одичної культури та спорту (одна з них — технічного спрямування), оволодіти всім обсягом програмних вимог з фізичного виховання козачат, джур козацьких і молодих козаків як Захисників Батьківщини.

З легкої атлетики: навчатися метати на відстань і в ціль м'яч, гранату, спис, диск; стріляти з лука, вогнепальної та пневматичної зброї, стрибати в довжину, виконувати нормативи: підтягування на перекладині та віджимання на паралельних брусах; 5ігу на 100, 1000 м, кросу на 3000 м, маршу-кидку на 5000 м, човникового бігу 10 х 10 м, комплексної силової вправи. З гімнастики уміти виконувати вправи:


  • на турніку (поперечині, окремо і в комбінаціях): підйом перевертанням; підйом силою; підйом зачепом; підйом розгином; оборот назад торкаючись; мах дугою; зіскок дугою; зіскок на масі назад;

  • на паралельних брусах (окремо і в комбінаціях): згинання і розгинання рук в упорі статично і в розмахуванні; підйом розгином; стійка на плечах; зіскок з кінців ноги нарізно; зіскок боком та на масі вперед зіскок вправо (вліво) з поворотом наліво (направо) кругом; комплексну силову вправу;

  • стрибки через гімнастичного козла та коня в ширину і в довжину; лазити по вертикальній жердині (голоблі) і вірьовці, за допомогою і без допомоги ніг. Уміти їздити («триматись реп'яхом») верхи на коні, плавати, ходити на лижах, керувати мотоциклом і автомобілем.

А також інші вправи із сучасних олімпійських видів фізичної культури та спорту, що сприяють вихованню у козацької молоді сміливості, спритності, кмітливості, сили, силової та швидкісної витривалості.

НОРМАТИВИ

з легкої атлетики прикладної фізичної підготовки за Програмою допризовної підготовки

№ з.п.

Засоби легкої атлетики (види випробу­вань)

Нормативи/бали

При­міт­ки





10 клас

11 клас







12

балів


9

балів


6

балів


12 балів

9

балів


6

балів




1

Підтягування (разів)

11

9

6

12

10

7




2

Біг 100 м (секунд)

13,8

14,6

15,5

13,6

14,4

15,2




3

Біг 1000м(хв,в)

3,30

3,40

4,0

3,10

3,20

3,35




4

Крос 3000 м (хв, в)

12,20

13,0

13,45

12,0

12,25

13,30




5

Метання грана­ти 600 г, м

35

ЗО

20

40

35

ЗО




6

Марш-кидок 5000 м, хв.

36

38

40

33

35

37




7

Човниковий біг 10x10, хв.

29

ЗО

32

28

29

31




8

Комплексна си­лова вправа, за 1 хв. Разів

42

38

34

44

40

36




Примітка: Виконання гімнастичних вправ оцінюється за вимогами Програму допризовної підготовки (Розділ «Прикладна фізична підготовка». Перевірка і оцінка індивідуальної фізичної підготовки).
VII. Відмінним навчанням, підготовкою до захисту Батьківщини продовжимо подвиг батьків.

Козацька військово-спортивна патріотична гра «ДЖУРА» передбачає щотижневі військово-патріотичні заходи, військово-спортивні тренування, заняття за змістом Програми допризовної підготовки молоді; змагання, естафети, конкурси, вікторини, олімпіади, операції, десанти, походи до місць славного минулого і сьогодення Українського народу.

Допризовна підготовка молоді за змістом і обсягом навчан­ня повинна забезпечити достатньо високий рівень військового вишколу Захисників Батьківщини, враховуючи те, що значив їх кількість не зможе пройти курс кадрової служби в Збройних силах України і в умовах певної ситуації збройного конфлікту візьме зброю і стане до лав Захисників Батьківщини з тим рівнем військової підготовки, який вона здобуде в навчальному закладі загальної або професійно-технічної освіти.

Метою заходів цього розділу для коленого козака є: *



• 3 розділу Збройні сили України: поглиблення знань історії України та її війська, героїчного минулого Українського народу» його боротьби за свободу і незалежність своєї Батьківщині — славних перемог запорожців над військами Оттоманської імперії, польської шляхти, Московського царства та інших. Продовжити ознайомлення із складом, структурою і призначення Збройних сил України на сучасному етапі. Виховувати в собі глибокі національні почуття патріотизму, любові до Батьківщини та до її Збройних сил, готовності до бездоганного виконання військового обов'язку, дисциплінованості і особистої відпові­дальності за захист своєї Батьківщини, України.

  • З тактичної підготовки: поглибити знання основ бойових дій стрілецького відділення та обов'язків солдата в бою; закріпити практичні навички щодо виконання дій солдата в наступаль­ному бою, в обороні та в розвідці; продовжити ознайомлення з прийомами боротьби з танками і веденням вогню із автомата по літаках і вертолітах противника. Виховувати в собі мужність, відчуття побратимства та колективізму, готовність до взаємодо­помоги, виконання поставленого бойового завдання. З вогневої підготовки: поглибити знання бойових властивос­тей і матеріальної частини стрілецької зброї та ручних гранат; закріпити практичні навички в діях щодо виконання прийо­мів і правил стрільби зі стрілецької зброї та метанні ручних гранат. Виховувати в собі впевненість в бойових якостях віт­чизняної зброї і усвідомлення необхідності майстерного во­лодіння нею.

  • Із статутів Збройних сил України: поглибити знання вимог війсь­кової дисципліни, правил військової ввічливості, обов'язків сол­дата, днювального та вартового; закріпити навички при звертанні до старших (начальників), в діях при виконанні розпоряджень та віддаванні військової честі; продовжити ознайомлення з загаль­ними обов'язками військовослужбовців, завданнями внутріш­ньої та вартової служби; виховувати в собі любов до Збройних сил України, готовність до бездоганного виконання наказів команди­рів і начальників, високу дисциплінованість і справність.

  • Із стройової підготовки: поглибити знання елементів строю, обов'язків та порядку дій солдата перед шикуванням та в строю; закріпити практичні навички виконання команд в строю і окре­мих стройових прийомів без зброї; продовжити ознайомлення з порядком виконання стройових прийомів зі зброєю; виховувати в собі організованість, дисциплінованість, підтягнутість, охайність, відчуття колективізму, побратимства і взаємодопомоги.

  • З воєнної топографії: закріпити знання та практичні навички орієнтування та визначення свого місця знаходження в різних умовах пори року, доби, погоди і на незнайомій місцевості; виховувати в собі ініціативність, кмітливість, витриманість і самовладання, готовність до самостійних дій.

  • З цивільної оборони: поглибити знання факторів уражен­ня— аварій, катастроф, стихійного лиха, зброї масового знищення людей, способів та засобів захисту від них; закрі­пити практичні навички щодо використання засобів колек­тивного та індивідуального захисту, приладів радіаційної,

хімічної розвідки і дозиметричного контролю, виготовлень простих засобів захисту органів дихання , проведення часткової санітарної обробки людей; виховувати в собі високої морально-психологічні якості, впевненість в ефективності заходів цивільної оборони, надійності засобів захисту в: зброї масового ураження, високу організованість, дисциплінованість, готовність виконувати обов'язки з цивільної оборони в складних умовах обстановки.

  • 3 медично-санітарної підготовки: поглибити знання основ організації медичної служби цивільної оборони і її основних завдань, обов'язків санітарних дружин, змісту першої додікарської допомоги у вогнищах масового ураження і правил виконання процедур по догляду за хворими; закріпити практичні навички щодо надання першої долікарської допомоги при травмах, опіках, нещасних випадках, ураженнях отруйними речовинами і радіаційних опроміненнях, при заходах профілактики інфекційних захворювань і догляду за хворими; виховувати в собі патріотизм, гуманне ставлення до хворих, прагнення оволодіти медичними знаннями, свідомо виконувати свій благородний обов'язок з надання допомоги ураженим і хворим.

  • 3 фізичної підготовки: домагатися відмінного (12-бального) рівня фізичної підготовки в обсязі вимог програми фізичного виховання в навчально-виховному закладі та розділу VI цієї програми; впевнено виконувати прийоми подолання комбінованих військово-спортивних смуг перешкод, туристичних естафет» перешкод під час марш-кидків, тактичних ігор на місцевості! туристичних походів, бути фізично готовим до військової служби, до захисту Батьківщини; обов'язково брати участь у роботі гуртків військово-прикладних видів фізичної культури і спорту; виховувати в собі мужність, силу волі, витривалість, спритність, моторність, морально-психологічну стійкість, здібність! готовність витримувати великі фізичні навантаження.

  • 3 військово-прикладної, технічної підготовки: оволодіти звичками по одному із технічних і військово-прикладних видах спорту (автомобільний, мотоциклетний, планерний, парашутний, модельний, водо-моторний і радіоспорт, воєнно-прикладі ні багатобор'я та інші); виховувати в собі любов до знань, техніки і праці, сміливість, відвагу, фізичну витривалість.

VIII. «СЛАВА КОЗАЦЬКА НЕ ВМРЕ, НЕ ЗАГИНЕ...» Відродження народних мистецьких традицій.

Збирати старовинні легенди своєї місцевості, вивчати історії виникнення обрядів і свят кожної пори року: колядки, ки, зажинки, обжинки, свято першої борозни та інші.

Знайомство з історією та вивчення козацької та української народної пісні, збирання пісенних матеріалів своєї місцевості.

Брати участь в народних святах: Андрія, Різдвяні свята, Ой на Івана Купала, Калиновий цвіт та інші.

Організовувати дитячі фольклорні вертепи, драматичні гуртки, колективи з вивчення і виконання козацької пісні та танцю, української народної пісні та танцю. Відновити вечорниці та виступи козацьких музичних та хорових колективів в неділю та святкові дні в місцях масового відпочинку громадян населених пунктів. ПРОГРАМА ДЛЯ ДІВЧАТОК І. «ХАТА МОЯ, БІЛА ХАТА».

Мати — берегиня роду свого. Зустрічі - бесіди зі своїми бабусями, сусідами, де дізнаватися про роль жінки у сім'ї; збирання фольклорних матеріалів про сімейні свята та відновлення цих старовинних чудових обрядів: сватання, весілля, підготовка, яка передувала цим традиційним українським обрядам; роди­ни, хрестини тощо. Збирання матеріалів старовини, побутових, зокрема вишивки, гаптування, костюмів та ін., по можливості створити кімнату-музей МАТЕРІ.

II. «РІДНА МАТИ МОЯ, ТИ НОЧЕЙ НЕ ДОСПАЛА...» Пісні моєї мами.

Знайомство і розучування колискових пісень. Підготувати і провести ранок (вечір) «Пісня моя колискова», «Бабусині казки»; зуст­річі з місцевими цікавими жінками району, міста, села; збирання з їх розповідей цікавих матеріалів-оповідей, казок, легенд; «Нічого кра­щого не має, як тая мати молодая...» — збір матеріалів, вечори, ранки тощо. Вивчення українських народних пісень, що співають у рідному селі, районі, складання невеличких збірок «Пісні мого краю».

III. « ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА...»

Знайомство дівчаток з найпоширенішими в Україні з давніх-давен рослинами-символами України: калиною, вербою, тополею, мальвами, соняшниками. Відтворення в природі українського озеле­нення: вдома, біля школи, в парку, на вулиці, по можливості насадження алей над водою з оберег нашої духовної спадщини. Підготовка і проведення ранків (вечорів) «Тут земля мила, де мати родила».

IV. «І НА ТІМ РУШНИЧКОВІ...» Навчання жіночої майстерності.

Моя перша вчителька; перейняти ту майстерність, якою володіють мама, бабуся, і навчити подруг вишивати, гаптувати, плести. Шляхом гурткової роботи навчати дівчаток декоративно-ужитковій майстерності, аранжуванню, українській кулінарії, музичному та танцювальному мистецтву. Створити клуби дівчаток «Господарочка», де за спеціальними програмами пере­дбачати можливість навчання дівчаток жіночої майстерності.

Залучати до роботи з дівчатками народних умільців, майстри лозоплетіння, розпису, писанки тощо. Народна кулінарія, збирання традиційних рецептів народної кулінарії та приготування окремих забутих страв, випічки хліба тощо.

V. «ДО ГЛИБИН НАРОДНОЇ МЕДИЦИНИ».

Знайомити дівчаток з таємницями народної медицини, рити ділянки лікарських рослин в саду, в парку, біля І своєї оселі, збирати і здавати лікарські рослини, збирати легенди, казки про лікарські рослини та їх цілющі якості. Навчити за допомогою лікарських трав, що ростуть в місцевості, де проживають діти, лікувати захворювання, вміти надавати допомогу, зо необхідності за допомогою лікарських трав. Проводити зустрічі з місцевими фітотерапевтами (в народі — знахарками). Збирати рецепти народної медицини, по можливості створити рукописну книгу рецептів: «Бабуся радить».


ДРУГИЙ РОЗДІЛ

Організація та зміст військово-спортивної патріотичної гри «ДЖУРА» Українського козацтва

1. Загальні положення

1.1. Дитячо-юнацька військово-спортивна патріотична гра «ДЖУРА» Українського козацтва є базовою і основною позакласною формою оборонно-масової і спортивно-оздоровчої роботи, початкової військової та фізичної підготовки, ідейно-політично­го, морально-психологічного та національно-духовного вихован­ня учнівської молоді в позаурочний час, а також допризовної та призовної молоді за місцем проживання.

1.2. Дитячо-юнацька військово-спортивна патріотична гра «ДЖУРА» (далі гра «ДЖУРА») Українського козацтва є добровільним, незалежним, позапартійним угрупованням молоді, яке створюється для об'єднання дітей, підлітків та юнаків з метою їх виховання на традиціях і звичаях Українського козацтва.

1.3. Організаційною основою гри «ДЖУРА» є первинні осередки, які створюються в навчально-виховних закладах та за місцем проживання і в своїй діяльності під керівництвом відповідний штабів гри об'єднуються в місцеві (сільські, селищні, міські), територіальні (районні сільські і районні міст) та крайові (обласні і міські з районним поділом) товариства, а крайові — у Всеукраїнське товариство національно-духовного відродження та військово-спортивної патріотичної гри «ДЖУРА» Українського козацтва

II. Мета та основні завдання гри.

2.1. Метою гри «ДЖУРА» є:



  • виховання у юнаків та дівчат глибоких і твердих національно-патріотичних переконань, підготовка молоді до творчої праці, до військової служби та захисту своєї Батьківщини країни шляхом залучення молоді до оборонно-масової та війсь­ково-спортивної патріотичної роботи;

  • формування і виховання у молоді високих морально-психолоґічних та морально-бойових якостей; мужності, сміливості, рішучості, відваги, стійкості, наполегливості, дисциплінова­ності і ініціативності на теренах відновлених національних козацьких педагогічних традицій;

  • виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління суверенної України на історично сформованих засадах козаць­кого світогляду та здорового способу життя, у дусі відданості Батьківщині та її народу на основі відродження національних і загальнолюдських духовних і моральних цінностей. 2.2. Передумови організації козацької гри «ДЖУРА»:

  • наявність кваліфікованого, ініціативного вихователя, що заявить про своє бажання згуртувати допризовну і призовну молодь та дітей і вести з ними виховну роботу за визначеною метою за місцем проживання;

  • ініціативна та цілеспрямована на військово-патріотичне виховання учнівської молоді на традиціях Українського козацтва робота викладацько-вчительського колективу навчально-виховних закладів;

  • ініціативна та цілеспрямована на військово-патріотичне виховання козацької молоді і підготовку її до військової служби та захисту Батьківщини діяльність старшини первинних осередків та районних товариств Українського козацтва у співпраці з місцевими структурами державної виконавчої влади.

2.3. Завданнями гри «ДЖУРА» є:

  • виховання у дітей та юнацтва активної громадянської позиції, національної гідності і самосвідомості, любові до своєї Бать­ківщини — України, готовності захищати свій рідний край;

  • опанування козацької культурної спадщини, гри на козацьких музичних інструментах, козацького танцю, козацьких пісень і дум, вивчення козацького живопису, розпису й спорядження козацьких церков і житла, звичаїв і ритуалів, традицій, свят;

  • оволодіння художніми промислами, козацькими способами життя і господарювання на землі (в полі, городі, саду), на пасіці, традиційними видами тваринництва тощо;

  • переймання козацьких забав та військових ігор, традиційних козацьких видів фізичної культури, спорту та військових умінь, зокрема різних видів єдиноборства, верхової їзди та кінного спорту, бойового танцю «Гопак» та інших національних війсь­ково-спортивних традицій з метою гартування козацького духу й тіла; осягання секретів козацької кухні, здорового способу життя, козацької медицини, знахарства; зміцнення та розвиток дружби між дітьми та юнацтвом різних регіонів України.

2.4. Для виконання своїх завдань гра «ДЖУРА» створює осередки, де:

  • навчає і гартує своїх членів під час занять у навчально-вихоних закладах освіти, за місцем проживання, у літніх козацьких таборах і на зльотах;

  • щорічно проводить огляд (шляхом проведення змагань) якості вишколу захисників Батьківщини, козацького військова патріотичного виховання , вишколу козачат, джур козацьких і молодих козаків (за окремим положенням);

  • проводить козацькі походи, краєзнавчі, фольклорно-етнографічні експедиції тощо;

  • організовує і бере участь у екологічних акціях та акціях милосердя, культурно-просвітницьких заходах;

  • співпрацює з дитячими й молодіжними організаціями України й закордону, з «Пластом», «Соколом», «Січчю» та ін.

2.5. Огляд якості вишколу захисників Батьківщини, військово-патріотичного виховання козачат, джур козацьких, молодих і дійсних козаків у навчально-виховних закладах, за місцем проживання, в районах, областях і на державному рівні організується і проводиться відповідно районними, обласними і Всеукраїнським (Головним) штабами Військово-спортивної патріотичної козацької гри «Джура» та змагань «Козацьке завзяття». У змаганнях «Козацьке завзяття» беруть участь дійсні козаки (хлопці старше 18 років і козаки військового запасу) згідно з окремими Програмою і Положенням, що розробляються Генеральною канцелярією Українського козацтва.'

III. Участь в дитячо-юнацькій козацькій грі «ДЖУРА»



  1. Учасником військово-спортивної патріотичної гри «ДЖУРА» Українського козацтва може стати кожен хлопчик чи дівчинка віком від 6 до 18 років (зваживши на те, що дівчатка і хлопчики будуть виховуватися за окремими програмами), які люблять Україну хочуть добре знати її історію та культуру, давнє минуле, які поділяють ідеали Українського козацтва і вимоги цього Положення.

  2. Особи старші 18 років можуть зберегти своє право на участь у грі за бажанням. Вони одержують звання «Козака-наставника» і беруть участь у виховній роботі з молоддю.

  3. Прийом до складу учасників гри «ДЖУРА» здійсню6первинний осередок (клас, загін) на загальному зібранні (Раді за згодою батьків (для учнів) та після проходження певного курсу козацької підготовки: знайомство з заповідями, правами та обов'язками, деякі знання з історії козаків, імена їх героїв тощо.

3.4. Припинення членства в грі «ДЖУРА» відбувається добровільно або за ухвалою Ради куреня (класу, загону) як стягнення За несумісні з цим Положенням дії.

3.5. Учасники гри «ДЖУРА» поділяються на козачат (мо-школярів) віком 6-Ю років, джур козацьких (школярів класів) віком 10-15 років, молодих козаків (школярів старших класів) віком 15-18 років та дійсних козаків – хлопців понад 18 років за місцем проживання.

3.6. За козацькою традицією кожен козак прагне мати побратима з однолітків. Посвячення в побратими відбувається за певним ритуалом і скріплюється козацькою незламною клятвою.

IV. Права і обов'язки учасників гри «ДЖУРА»

4.1. Учасник гри «ДЖУРА» має право:


  • вирішального голосу при розгляді будь-яких питань гри «ДЖУРА»; обирати і бути обраним до козацької старшини всіх рівнів гри;

  • брати участь в усіх заходах, що стосуються гри;

  • виносити на розгляд козацької громади будь-які питання гри «ДЖУРА»; критикувати будь-яку особу й будь-який орган козацького товариства гри; апелювати ( звертатися з заявами, оскарженнями) до будь-якого вищого органу гри;

  • одержувати будь-яку інформацію про діяльність свого осередку та його окремих осіб, вимагати звіту і в разі потреби дострокового переобрання старшини; бути відзначеним за взірцеве виконання обов'язків, успіхи в навчанні та праці.

4.2. Учасник гри «ДЖУРА» зобов'язаний:

  • бути патріотом своєї Батьківщини, готувати себе до захисту вільної, соборної і демократичної України;

вважати військову службу святим обов'язком і справою честі українського козака; визнавати це Положення і дотримувати­ся його вимог;

  • брати активну участь у роботі свого козацького осередку;

  • зразково навчатися, пройти певний курс підготовки з питань козацької науки;

  • невтомно працювати над всебічним вдосконаленням себе як людини і козака;

  • постійно бути зібраним і ініціативним, швидко і точно виконувати накази козацької старшини, мати охайний зовнішній вигляд, суворо дотримуватися дисципліни і правопорядку; свято дотримуватися кодексу лицарської честі; бути принциповим і вимогливим до себе та інших з питань збереження навколишнього природного середовища, брати активну участь в заходах щодо його збереження.

4.3. Молоді козаки допризовного віку згідно з чинним законодавством в установленому порядку стають на військовий о( у військовому комісаріаті, а потім як козаки призиваються за контрактом ідуть на військову службу до підрозділів них сил, Прикордонних військ, Цивільної оборони, військ та інших силових структур України.

V. Кодекс лицарської честі козака

Люби свою Батьківщину, материнську мову, неньку Україну. Шануй віру і звичаї свого народу.

Май свою національну і людську гідність, будь готовим захищати слабших, турбуватися про молодших, зокрема дітей.

Виховуй шляхетне ставлення до дівчинки, жінки, матері, бабусі; оберігай їх людську честь і гідність.

Слухай накази отамана, поважай старших та поради наставників

Будь вірним українській національній ідеї, принципам ук­раїнської національної моралі і духовності.

Відстоюй повну свободу і незалежність особистості, народу, держави.

Кріпи свій характер і волю, будь терплячим і дисциплінованим. Будь хоробрим і відважним, мужнім і невтомним. Понад усе цінуй козацьку честь.

Будь лицарем до супротивника, зневажай жорстоких і лихих. Будь ревним охоронником рідної природи. Бережи традиції Українського козацтва, охороняй пам'ятки історії і культури свого народу.

Кодекс лицарської честі для козачат:

Шануй і маму і тата, завжди працюй завзято. Люби рідну країну, що зветься Україна. Турбуйся про молодших, жіноцтво поважай.

Будь сильним, справедливим, скромним і правдивим і рідну Батьківщину завжди захищай.

Кодекс лицарської звитяги для козачат:

За волю, за віру, за честь України Я буду невтомно стоять до загину, Нехай небезпека чатує навколо, Та друзів своїх я не зраджу ніколи. А недруги наші нехай пам'ятають —• У чеснім бою козаки не втікають. Чи горе навколо, чи радість буяє, Козак добрим людям завжди помагає.

VI. Організаційна структура дитячо-юнацької козацької гри «ДЖУРА»

6.1. Основою організаційної структури дитячо-юнацької козацької гри «ДЖУРА» є загін (рота, взвод) - первинний к кий осередок за місцем навчання чи за місцем проживання за інтересами.

6. 2. Основною низовою організаційною одиницею козачат, джур козацьких та молодих козаків є десяток (рій), що складається з 10-І1 класників гри і ділиться на застави по 3-5 осіб у кожній.

Десятки об'єднуються в загін ( шкільний клас), загони козацької Я0ді одного віку (школярі-однокласники) входять до складу сотні, а сотні — до куреня козацької організації навчального закладу.

6.3. На чолі кожної структурної козацької одиниці стоїть виборна ко'зацька старшина, бажано з козаків-старшокласників та рослих козаків-вихователів (наставників): у заставі - застав; у десятці — отаман ( десятник ); у загоні — отаман, писар, обозний, осавул, хорунжий, скарбник - шафар; у сотні — отаман, писар, осавул, хорунжий; у курені — отаман, писар, обозний, осаул, хорунжий, бунчужний, скарбник, суддя, довбуш, товмач.

ОТАМАН здійснює загальне керівництво товариством дитячо-юнацької козацької гри «ДЖУРА».

ПИСАР веде канцелярію (діловодство) і разом з отаманом здійснює заходи статутної діяльності товариства. Це — заступ­ник отамана, розпорядник, адміністратор і координатор діяль­ності козацького товариства, гри «ДЖУРА».

ОБОЗНИЙ відає господарством та природозахисною діяльніс­тю козацького товариства, гри «ДЖУРА».

СКАРБНИК відає фінансами козацького товариства, гри «ДЖУРА».

ОСАВУЛ відає питаннями поведінки джур козацьких та моло­дих козаків, організованого виконання заходів військово-патріо­тичного виховання та вишколу козачат, джур козацьких і молодих козаків з питань традиційних козацьких умінь та єдиноборств.

ХОРУНЖИЙ — головний прапороносець, відає козацькими стягами й хоругвами, крім того відповідає за організацію заходів фізичного виховання козачат, джур козацьких і молодих козаків.

БУНЧУЖНИЙ завідує козацькими клейнодами — бунчуками, пірначами тощо. Відповідає за організацію заходів культурно-мистецької діяльності та виховної роботи козацького товариства гри «ДЖУРА».

СУДДЯ очолює суд козацької честі. Цей суд розбирає спірні , проступки джур козацьких і молодих козаків, неправильні дії загонів та окремих представників юнацької козацької старшини, включаючи і отаманів. Суд честі незалежний ні від °го і керується лише принципами лицарського кодексу козаків а Положенням.

ДОВБУШ завідує військовими літаврами, барабаном, трубою, скликає товариство на ради, збори. Довбушу підпорядкований ТРУБАЧ.

ТОВМАЧ — перекладач, знає іноземні мови.

ШАФ АР під час походів заготовляє провіант, економ, домоправитель.

6.4. Козацька старшина обирається терміном на один рік на виборних (Великих) Радах, в першій половині січня, як це було у запорозьких козаків (14 січня) в період Козацької Республіки, і здійснює керівництво товариством у період між радами. Рада є найвищим органом козацького самоврядування і скликається: курінна — на початку кожної навчальної чверті; сотенні і загонові — не рідше, як один раз на місяць

Курінна старшина розробляє і узгоджує з керівництвом навчально-виховного закладу Регламент і Типовий план-графік діяльності куреня на рік.



  1. Військово-спортивна патріотична гра «ДЖУРА» Українського козацтва працює під батьківською опікою дорослих козаків. Серед них є особи, які спеціально займаються виховною роботою серед, джуц козацьких та козачат. Вони називаються козаками-наставниками. їх призначає місцеве чи районне товариство Українського козацтва або їх запрошують до праці самі джури козацькі та молоді козаки.

  2. Козаки — наставники і почесні козаки входять до складу старшини Куреня як радники, беруть участь у всіх видах його роботи, але мають лише дорадчий голос і не голосують. Вони мають право первинного вето, накладати попередньо заборону на рішення Ради. Але якщо через деякий час Рада повторно ухвалить те ж саме рішення, воно набуває чинності.

  3. Дитячо-юнацька козацька гра «ДЖУРА» має свою традиційну символіку: прапор, хоругву, бунчук, козацькі відзнаки та форму одягу встановленого зразка. Форма одягу членів організації має бути повсякденною і святковою. Повсякденною може бути одяг для занять або похідна форма одягу військово-спортйвного крою; святковою, парадно-історично-традиційною: кольорові чоботи, шаровари, пояс, вишита сорочка, жупан (свитка)-шапка зі шликом.

  4. Юні козаки носять такі відзнаки:

  • на правому рукаві (10 см від верху) нашивається прапор України розміром 8x5 см;

  • на лівому рукаві (10 см від верху) нашивається крайова (Власна) емблема МОЛОДОГО КОЗАКА (форма і зміст визнаються в області) і нижче від неї на 3 см — відзнака козацької старшини:

  • ройової — жовта смужка 8 х 1 см;1<1

  • загонової — дві жовті смужки 8 х 1 см;

  • сотенної — три жовті смужки 8 х 1 см;

  • курінної — одна жовта смужка 8 х 2 см і одна — 8x1 см.

На комірці носять 8-кутні зірочки діаметром 7-10 мм: козача- одну: джури козацькі — дві, молоді козаки — три. форма звертання козаків між>собою «Друже» (або «Подруго») і прибавляють ім'я.

ІІ. Вимоги до козачат, джур козацьких і молодих козаків



  1. Вимоги до козачат, джур козацьких і молодих козаків — Т0й обсяг знань, умінь і навичок, яким вони повинні оволодіти протягом часу перебування в даній якості.

  2. Вимоги до козачат: козачата — це будь-які хлопчик чи дівчинка, які досягли 6-річного віку, люблять родину, шанують старших і хочуть багато дізнатися про історію рідного краю, неньки України, бажають рости дужими, сміливими, вправними, про щасливу долю свого народу, прагнуть зробити вільною та квітучою рідну Україну, а для цього : повинні добре навчатися;

знати символіку своєї держави — прапор та герб України, вміти шанувати їх;

знати гімн України та розуміти, чому називають себе українцями; знати, хто такі українські козаки, де жили, чим займалися, що таке дитячо-юнацьке козацьке товариство, членом якого вони є; знати, що таке козацький добрий вчинок; знати кодекси лицарської честі та лицарської звитяги; знати побут козаків, в чому саме можуть і повинні наслідувати козаків діти; знати кілька козацьких пісень, елементи гопака; знати, які сторінки з життя козаків пов'язані з місцевістю, де проживають діти: знати імена найвидатніших козаків і що з ними пов'язано в житті родини, населеного пункту, регіону; знати гасло козаків, звичай, обіцянку, пісню, привітання, хо­ругву, знак;

скачать файл


следующая страница >>
Смотрите также:
Положення про дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру «Сокіл» («Джура») Українського козацтва Наказ Міністерства освіти і науки України м. Київ 25 грудня 2003р. №855
461.82kb.
Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства освіти і науки України Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2007 року №605 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 серпня 2007 р за №899/14166
174.72kb.
Міністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
95.05kb.
Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти
116.65kb.
Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України щодо присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань від 1 березня 2013 року : наказ Міністерства освіти і науки
92.02kb.
Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06. 06 2012 р
355.09kb.
Міністерство освіти І науки україни наказ
263.75kb.
Положення про малу академію наук учнівської молоді
223.37kb.
Наказ №1554 Про проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2013/2014 навчальному році
626.14kb.
Міністерство освіти І науки україни департамент науково-технологічного розвитку
62.46kb.
Скандинавська гімназія, м. Київ програма міністерства освіти І науки україни для середньої загальноосвітньої школи 1 4 кл
862.21kb.
Міністерство освіти І науки україни інститут вищої освіти апн україни Олег Куклін економічні аспекти вищої освіти київ Знання України
94.25kb.